пʼятниця, 27 лютого 2009 р.

День другий... час летить непомітно... бережімо його

Була напруга, яка йшла поруч разом із цікавістю, пошуком нового і необхідного... Тому було легше, дещо легше... Побачила, отримала, зрозуміла, затямила... Хмарки зникають, сонечко пробивається... І життя триває.

2 коментарі:

  1. А в мене тепер будуть дві знайомі Оленки Петрових :))))))))))

    ВідповістиВидалити
  2. Наверное, мы все сегодня немного очумели к вечеру. как здорово, что вы всё равно пишите о пробивающемся солнышке.

    ВідповістиВидалити